«Дідо Иванчік» Петра Шекерика-Дониківа: Міфоритуальний субстрат і телеологія тексту
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2026.6-7.61-66Ключові слова:
Петро Шекерик-Доників, Дідо Иванчік, етнографія, Гуцульщина, ритуал, міф, мова, двовір’я, обрядовість, телеологіяАнотація
Статтю присвячено аналізу роману Петра Шекерика-Дониківа «Дідо Иванчік» як художньої репрезентації гуцульського космосу, що поєднує етнографічну достовірність і міфопоетичну символіку. Простежується, як етнографічні дослідження автора, зокрема праця «Рік у віруваннях гуцулів», стали підґрунтям для формування міфоритуального субстрату роману. У тексті також виявлено телеологічну логіку, що організовує оповідь довкола фігури Діда Иванчіка як основи традиції та духовної рівноваги. Ритуал і мова розглядаються як головні засоби збереження культурної пам’яті та трансляції етнічного світогляду. Здійснено аналіз опозиції «свого» і «чужого» як моделі внутрішнього космічного порядку гуцульського світу. Роман інтерпретується не тільки як літературний твір, а і як текст-обряд, у якому художнє слово виконує ритуальну функцію підтримання сакрального ладу.
Посилання
- Beniamin, V. (2002). Zavdannia perekladacha. In V. Beniamin, Vybrane (Yu. Rybachuk, N. Lozynskf, Transl.) (pp. 21–37). Osnovy [in Ukrainian].
- Eliade, M. (2001). Sviashchenne i myrske ; Mify, snovydinnia i misterii ; Mefistofel i Androhin ; Okultyzm, vorozhbytstvo ta kulturni upodobannia (H. Koran, V. Sakhno, Transl.). Osnovy [in Ukrainian]
- Hreshchuk, V. V. (2009). Hutsulskyi hovir v ukrainskii khudozhnii movi XIX — I pol. XX st. [Avtoref. dys. kand. filol. nauk : 10.02.01] [in Ukrainian].
- Hryhoruk, A. (2024). Folklor hutsulskoi Verkhovynshchyny yak proektsiia khudozhno-mifolohichnoho svitohliadu yii meshkantsiv. Nash holos, 365, 18–19 [in Ukrainian].
- Kishchuk, N. (2020). Zasoby vidtvorennia hutsulskoho etosu v romani P. Shekeryka-Donykovoho “Dido Yvanchik” [in Ukrainian].
- Koloniuk, S. (2023). Rozuminnia paremii v tradytsiinomu y suchasnomu movoznavstvi: bahatoaspektnyi pidkhid. Studentskyi filolohichnyi visnyk. Seriia: Movoznavstvo. Literaturoznavstvo, 6, 103–112 [in Ukrainian].
- Kyrylenko, N. I., & Herman, V. V. (2023). Mifolohichno-symvolichna retseptsiia astralnoho kultu v ukrainskomu folklori zymovoho tsyklu. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Filolohiia, 59 (2), 154–158 [in Ukrainian].Marynets, V. (2023). Dialektyzmy u movi folkloru yak symvoly myslennia i buttia hutsuliv (na materiali zbirnykiv “Yezyk ne maie slabosty” i “Povni besahy mudrosty” Romana Kyseliuka). Studentskyi filolohichnyi visnyk. Seriia: Movoznavstvo. Literaturoznavstvo, 6, 38–43 [in Ukrainian].
- Sharhovska, O. Zahadkovyi dido Yvanchik, shcho znovu zahovoryv “hutsulskoiu movoiu”. Chytomo. URL: https://chytomo.com/zahadkovyj-dido-yvanchik-shcho-znovu-zahovoryv-hutsulskoiu-movoiu/ (data of access: 02.05.2025) [in Ukrainian].
- Shekeryk-Donykiv, P. (2007). Dido Yvanchik. Hutsulshchyna [in Ukrainian].
- Shekeryk-Donykiv, P. (2009). Rik u viruvanniakh hutsuliv: vybrani tvory. Redaktsiia zhurnalu “Hutsulshchyna” [in Ukrainian].
- Shekeryk-Donykiv, P. (2018). Dido Yvanchik. Folio [in Ukrainian].
- Shekeryk-Donykiv, P. (2020). Dido Yvanchik. Dyskursus [in Ukrainian].
- Shkrumeliak, M. (2016). Tlumachnyi slovnyk-dovidnyk hutsulskykh hovirok. IFOTsPPK [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 O. Odnolitkova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
