Філософія мови та творчості Юрія Тарнавського
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2026.6-7.127-134Ключові слова:
Юрій Тарнавський, українська література в еміграції, філософія мови, універсалізація мови, асоціативність, семантизація синтаксисуАнотація
У статті досліджено теоретичний доробок Юрія Тарнавського в контексті філософії мови, а також втілення авторових поглядів на мову у його творчості. Зокрема, особливу увагу приділено лексичному, синтаксичному та фонетичному рівням мови. На лексичному рівні зауважено характерний «мінімалізм» у творчості автора, пов’язаний із його бажанням універсалізувати мову. На синтаксичному рівні детально досліджено механізми семантизації синтаксису, зокрема розглянуто такі прийоми, як побудова відкритих і закритих синтаксичних структур у збірці «Без Еспанії» та спрощення синтаксису в романі «Три блондинки і смерть». Осібно розглянуто проблему десуб’єктивізації мови у творчості Тарнавського: досліджено, як автор за допомогою синтаксичних засобів намагається усунути присутність суб’єкта-автора з художнього тексту задля досягнення емоційної віддаленості та «об’єктивності» нарації. На фонетичному рівні досліджено погляди Тарнавського на питання традиції та милозвучності поезії: з’ясовано, що для Тарнавського милозвучність у поезії є неодмінною рисою традиційного підходу до творчості, що автор сприймає за перешкоду для розвитку сучасної йому поезії. Висвітлено також питання асоціативності як принципу структурування тексту, завдяки якому переходи між образами й розділами у творах Тарнавського відбуваються не за логічним чи хронологічним принципом, а за принципом семантичної або звукової подібності слів. Розглянуто концепцію «негативного тексту» — свідомо вилученої автором інформації, яку читач має відтворити самостійно в процесі інтерпретації. Таким чином, у статті визначено основні домінанти творчості Юрія Тарнавського з перспективи його філософії мови: асоціативність, бажання десуб’єктивізувати текст, надати особливої семантики синтаксису, універсалізувати мову та відійти від традицій мововжитку в українській літературі.
Посилання
- Boichuk, B., Tarnavskyi, Yu., & Rubchak, B. (1988). Iz tvorchosti chleniv Niu-Yorkskoi hrupy. Suchasnist, 330 (10), 11–38 [in Ukrainian].
- Boichuk, B., & Tarnavskyi, Yu. (1994). Interviu z Yuriiem Tarnavskym pro “Try blondynky i smert”. Svito-vyd, 15 (2), 21–29 [in Ukrainian].
- Brooks, C., & Warren, R. P. (1939). Understanding poetry. Henry Holt and Company.
- Ingarden, R. (2024). Literaturno-khudozhnii tvir. Litopys [in Ukrainian].
- McLuhan, M. (2003). Understanding media: The extensions of man. Gingko Press.
- Morenets, V. P. (2002). Natsionalni shliakhy poetychnoho modernu pershoi polovyny XX st.: Ukraina i Polshcha. Osnovy [in Ukrainian].
- Rewakowicz, M. (2001). The Phenomenon and Poetry of the New York Group: Discourses, Disguises, and Liminality. Maria G. Rewakowicz.
- Rotman, B. (1987). Signifying Nothing: The Semiotics of Zero. Palgrave Macmillan UK.
- Rubchak, B. (1968). Poeziia antypoezii. Suchasnist, 88 (4), 44–55 [in Ukrainian].
- Tarnavskyi, Yu., & Burhardt, V. (1969). Bez Espanii chy bez znachennia? Suchasnist, 108 (12), 13–29 [in Ukrainian].
- Tarnavskyi, Yu. (1971). Deshcho pro “Poezii pro nishcho”. Suchasnist, 132 (12), 117–118 [in Ukrainian].
- Tarnavskyi, Yu. (1972). Literatura i mova. Suchasnist, 134 (2), 71–87 [in Ukrainian].
- Tarnavskyi, Yu. (1992). U ra na. Vydavnytstvo M. P. Kots [in Ukrainian].
- Tarnavskyi, Yu. (2012). Kvity khvoromu. Piramida [in Ukrainian].
- Tarnawsky, Y. (1993). Three Blondes and Death. Fiction Collective Two.
- Sartre, J.-P. (1966). L’existentialisme est un humanisme. Nagel.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 K. Troitskyi

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


