Сенсорні образи в малій прозі Михайла Коцюбинського (культурно-естетичний контекст помежів’я ХІХ–ХХ століть)

Автор(и)

  • В. Є. Шумило

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2026.6-7.139-159

Ключові слова:

сенсорний образ, зоровий образ, слуховий образ, нюховий образ, дотиковий образ, смаковий образ, температурний образ, «змисли», синестезія, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, межа ХІХ–ХХ століть

Анотація

У статті в рамцях культурно-естетичного контексту помежів’я ХІХ–ХХ сторіч (формування психології як дисципліни, оновлений погляд на критику словесних творів, інтерес до синестезії тощо) виконано комплексний аналіз сенсорної образності в малій прозі М. Коцюбинського, котрий передбачає розбір зорових, слухових, нюхових, дотикових і смакових елементів. Зокрема огляд здійснено крізь призму теоретичних пошуків доби, які демонструють щонайменше чотири «прототипи» на позначення феномена «сенсорний образ» у філологічній царині: «чуттєвий образ» О. Потебні, «змисловий образ» І. Франка, «внутрішній образ» О. Білецького, «акустичний образ» Ф. де Соссюра. Вагоме місце виділено специфіці стильових площин — українській реалістичній традиції та імпресіонізму як ранній формі модернізму; розглянуто поступову зміну техніки М. Коцюбинського в контексті двох стилів. Визначено складний і комбінований інструментарій автора для втілення сенсорних образів: колір, геометрична фігура, сугестія, синестезія, символізація, паралелізм, метонімія, лексичний повтор, художня деталь та ін. Виснувано, що на «реалістичному етапі» творчості М. Коцюбинського переважають зорові образи, заразом на «імпресіоністичному» — слухові й дотиково-температурні.

Посилання

  1. Beletskyi, A. (1989). V masterskoi khudozhnyka slova. Vysshaia shkola [in Russian].
  2. Bibliia, abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho i Novoho Zapovitu iz movy davnoievreiskoi y hretskoi na ukrainsku nanovo perekladena: 988–1988. (N. d.). Yuvileine vydannia z nahody tysiacholittia khrystyianstva v Ukraini. N. p. [in Ukrainian].
  3. Franko, I. (1981). Zibrannia tvoriv u piatdesiaty tomakh (Vol. 30). Naukova dumka [in Ukrainian].
  4. Franko, I. (1981). Zibrannia tvoriv u piatdesiaty tomakh (Vol. 31). Naukova dumka [in Ukrainian].
  5. Froid, Z. (2021). Vstup do psykhoanalizu. Novi vysnovky. Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].
  6. Haidaienko, I. (2008). Semantychna osnova kontseptu “slukh” u tvorakh M. Kotsiubynskoho. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, 10 (4), 399–404 [in Ukrainian].
  7. Hennequin, E. (1888). La critique scientifique. Perrin.
  8. Hrinchenko, B. (1907). Pered shyrokym svitom. Z druk. S. A. Borysova, ХII [in Ukrainian].
  9. Inshakova, I. (2011). Spetsyfika funktsionuvannia odoratyvnoi leksyky u tvorakh M. Kotsiubynskoho. Filolohichni studii. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, 6, 579–585 [in Ukrainian].
  10. Kachurovskyi, I. (2008). Generyka i arkhitektonika. Kn. II. Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
  11. Kochetova, S., & Sniharenko, Ye. (2006). Muzychni obrazy v novelakh M. M. Kotsiubynskoho. Skhidnoslovianska filolohiia, 8, 68–80 [in Ukrainian].
  12. Kotsiubynskyi, M. (1973). Tvory v semy tomakh (Vol. 1). Naukova dumka [in Ukrainian].
  13. Kotsiubynskyi, M. (1974). Tvory v semy tomakh (Vol. 2). Naukova dumka [in Ukrainian].
  14. Kotsiubynskyi, M. (1974). Tvory v semy tomakh (Vol. 3). Naukova dumka [in Ukrainian].
  15. Kotsiubynskyi, M. (1974). Tvory v semy tomakh (Vol. 5). Naukova dumka [in Ukrainian].
  16. Kuznetsov, Yu. (1989). Poetyka prozy Mykhaila Kotsiubynskoho. Naukova dumka [in Ukrainian].
  17. Kuznetsov, Yu. (2021). Mykhailo Kotsiubynskyi i klasychnyi psykhoanaliz. Lybid [in Ukrainian].
  18. Polishchuk, Ya. (2018). Vizualizatsiia khudozhnoho obrazu v malii prozi Mykhaila Kotsiubynskoho. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”: seriia “Filolohiia”, 4 (72), 188–190 [in Ukrainian].
  19. Potebnia, O. (1985). Estetyka i poetyka slova. Mystetstvo [in Ukrainian].
  20. Segalen, V. (1902). Les Synesthésies et l’École Symboliste. Mercure de France, XLII (01 avril), 57–90.
  21. Shumylo, V. (2024). Tkanynni elementy pobutu v peizazhnii metaforytsi ukrainskykh pysmennykiv druhoi polovyny ХІХ stolittia. Movnyi prostir suchasnoho svitu, VIIІ, 238–234 [in Ukrainian].
  22. Sossiur, F. de. (1998). Kurs zahalnoi lingvistyky. Osnovy [in Ukrainian].
  23. Udine, Jean d’. (1910). L’Art et le geste. F. Alcan.
  24. Yaremenko, N. (2020). Sensorni obrazy v khudozhno-literaturnii proektsii povisti E. E. Shmitta “Dytia Noia”. Literatury svitu: poetyka, mentalnist i dukhovnist, 14, 154–163 [in Ukrainian].
  25. Yevshan Mykola. (1998). Krytyka; Literaturoznavstvo; Estetyka. Osnovy [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-09

Номер

Наукові записки НаУКМА. Літературознавство (Том 6-7, 2025-2026)

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХІХ–ХХІ СТОЛІТЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 V. Shumylo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).