Після кінця циклу: мотив вічного повернення та механізми автоінтертекстуальності в «Роздоріжжі круків»
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2026.6-7.160-163Ключові слова:
«Відьмацька сага», «Роздоріжжя круків», А. Сапковський, фентезі, автоінтертекстуальність, вічне поверненняАнотація
У статті досліджено роман Анджея Сапковського «Роздоріжжя круків», що продовжує цикл «Відьмацької саги», та проаналізовано механізми його автоінтертекстуальності. Особливу увагу приділено мотиву вічного повернення, який визначає структуру твору й логіку розвитку образу Ґеральта. Повтори сюжетів, сцен і образів формують циклічний міф про героя, а сам роман постає метатекстом, що переосмислює власну міфологію.
Посилання
- Delaney, J. (2019). Uchen vidmaka. Klub Simeinoho Dozvillia [in Ukrainian].
- Sapkowski, A. (2016a). Ostannie bazhannia. Klub Simeinoho Dozvillia [in Ukrainian].
- Sapkowski, A. (2017b). Sezon hroz. Klub Simeinoho Dozvillia [in Ukrainian].
- Sapkowski, A. (2024). Rozdroże kruków. SuperNOWA [in Polish].
- Yermolenko, V. (n.d.). Orfei, Dionis ta mif pro reheneratsiiu. NaUKMA eKMAIR. Retrieved October 23, 2025, from NaUKMA eKMAIR [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 M. Krapyvnytska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
