Анімалістичний код у «Повісті про Макарія Римлянина»

Автор(и)

  • Olena Peleshenko Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.17-29

Ключові слова:

середньовічна література, тваринна образність, ходіння до раю, переклад, образ Іншого, культурна репрезентація, алегорія, символ, сила опору криптограматичності літературного дискурсу

Анотація

У статті висвітлено етичні й естетичні функції анімалістичного коду в апокрифічному ходінні до раю «Повість про Макарія Римлянина». На основі проаналізованого візантійського протографу твору (VI ст.) та українських і російських списків повісті XIV і XVII ст. виокремлено чотири типи тваринних образів – художня деталь, алегорія, символ, стерта алегорія – і визначено джерела образності для кожного з них. Окреслено основні відмінності грецьких і східнослов’янських списків. Простежено шляхи адаптації біблійного зоологічного коду. Акцентовано на взаємозв’язках культурної репрезентації Іншого й образів екзотичних звірів у середньовічній белетристиці та фольклорі. Особливу увагу зосереджено на специфіці функціонування тваринного символу, алегорії та стертої алегорії у межах середньовічної епістеми. Доведено, що середньовічна культура здебільшого використовувала образи тварин, укорінені у спільну текстуальну традицію (античні автори, Біблія, «Фізіолог») як складні риторичні фігури, проте не виключала можливості їхнього функціонування у творі як оказіональних художніх образів.

Біографія автора

Olena Peleshenko, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА

Посилання

  1. Anderson, B. (2001). Uiavleni spilnoty. Kyiv: Krytyka. Retrieved from http://www.shron1.chtyvo.org.ua/Anderson_Benedict/Uiavleni_spilnoty.pdf [in Ukrainian].
  2. Averintsev, S. S. (2001). Simvol. In Sofiya-Logos. Slovar (pp. 155–161). Kyiv: Dukh i Litera [in Russian].
  3. Averintsev, S. S. (2004). Antichnaia ritorika i sudba antichnogo ratsyonalizma. In Obraz antichnosti (pp. 7–39). Sankt-Peterburg: Azbuka-klassika [in Russian].
  4. Avreliy Avgustin. (2016). O hrade Bozhyem (Ch. III; books 14–18). Moskva; Berlin: Direkt Media [in Russian].
  5. Bakhtin, M. M. (1990). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaia kultura srednevekovia i Renessansa. Moskva: Khud. lit. [in Rus­sian].
  6. Bakhtin, M. M. (1994). Avtor i geroi v esteticheskoi deiatelnosti. In M. M. Bakhtin, Raboty 20-kh godov (pp. 73–77). Kyiv: NEXT [in Russian].
  7. Bakhtin, M. M. K metodolohii humanitarnykh nauk. Retrieved from http://psylib.org.ua/books/_bahtm01.htm [in Russian].
  8. Bart, R. (1994). Effekt realnosti. Retrieved from http://www.philology.ru/literature1/barthes-94f.htm [in Russian].
  9. Belova, O. V. (2001). Slavianskii bestyarii: Slovar nazvanii i simvoliki. Moskva: Indrik [in Russian].
  10. Bibler, V. S. (1991). Ot naukoucheniia – k lohike kultury: dva filosofskykh vvedeniia v dvadtsat pervyi vek. Retrieved from https://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/bibler/04.php [in Russian].
  11. Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho i Novoho Zapovitu / iz movy davnoievreiskoi ta hretskoi na ukrainsku nanovo perekladena (1991). Ukrainske Bibliine tovarystvo [in Uk­rainian].
  12. Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho y Novoho Zapovitu. Iz movy davnoievreiskoi y hretskoi na ukrainsku doslivno nanovo perekladena (I. Ohienko, Trans.). (2015). Kyiv: UBT, 2015 [in Ukrainian].
  13. Bitsylli, P. M. (1995). Elementy srednevekovoi kultury. Moskva: Mifril [in Russian].
  14. Botvinnik, M. N., Lurie, Ya. S., & Tvorogov, O. V. (Eds.). (1965). Aleksandriia. Roman ob Aleksandre Makedonskom po russkoi rukopisi XV veka. Moskva; Leningrad: Nauka [in Russian].
  15. Bukharin, M., Ladynin, Y., & Liapustin, B. Istoryia drevneho Vostoka. Retrieved from https://www.e-reading.club/chapter.php/1007129/0/Istoriya_Drevnego_Vostoka.html [in Russian].
  16. Chihung Yu, W. (2012). Early medieval allegory and the logic of found objects. Studies in philology, 109 (5), 519–551. DOI: https://doi.org/10.1353/sip.2012.0037
  17. Dal, V. I. (1914). Tolkovyi slovar zhyvoho velikorusskoho yazyka (I. A. Boduen-de-Kurtene, Ed.) (Vol. 4. S–V). Sankt-Peterburg; Moskva: Izd. T-va M. O. Volf [in Russian].
  18. Dvoretskii, I. Kh., & Sobolevskii, S. I. (1958). Drevnehrechesko-russkii slovar: ok. 70000 slov (Vol. 2). Moskva: Hos. izd-vo inostr. i nats. slovarei [in Russian].
  19. Eko, U. (2009). Bavdolino (M. Prokopovych, Trans.). Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
  20. Fizioloh. Slovo i Skazanie o zverekh i ptakhakh. (1981). In L. A. Dmytriev, & D. S. Likhachev (Eds.), Pamiatniki literatury Drevnei Rusi: XIII vek (pp. 474–485). Moskva: Khud. lit. [in Russian].
  21. Franko, I. (2006). Peredmova. In I. Franko (Ed.), Apokryfy i lehendy z ukrainskykh rukopysiv (Vol. IV. Apokryfy eskhatolohichni, pp. I–LXVII). Lviv: LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
  22. Freidenberh, O. M. (1997). Poetika siuzheta i zhanra. Moskva: La­birint [in Russian].
  23. Genette, G. (1997). Palimpsests: Literature in the Second Degree (C. Newman, Trans., & C. Doubinsky, Trans.). Lincoln: Un. of Nebraska.
  24. Haidegger, M. Helderlin ta sutnist poezii. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n2texts/heidegger.htm [in Ukrainian].
  25. Haievskyi, S. (1929).“Aleksandriia” v davnii ukrainskii literaturi. Pamiatky movy ta pysmenstva davnoi Ukrainy (Vol. III. Davnia ukrainska povist. Ch. 1). Kyiv [in Ukrainian].
  26. Hura, A. Simvolika zhyvotnykh i rastenii. Retrieved from http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/gura/ [in Ukrainian].
  27. Kniha Kozmy, prozvannoho Indykoplovym. (2009). In V. V. Milkov,& S. M. Polianskii (Eds.), Kosmolohycheskye proyzvedenyia v knyzhnosty Drevnei Rusy (Ch. II. Teksty ploskostno-komarnoi i druhikh kosmolohycheskykh traditsyi, pp. 54–70). Sankt-Pe­terburg: ID Mir [in Russian].
  28. Le Hoff, Zh. (2007). Serednovichna uiava. Lviv: Litopys [in Ukrainian].
  29. Likhachev, D. S. (1979). Poetika drevnerusskoi literatury. Moskva: Nauka [in Russian].
  30. Milkov, V. V. (1997). Kontseptsyia zemnoho raia v drevnerusskikh apokrifakh. In Apokryfy Drevnei Rusi: teksty i issledovaniia (pp. 207–231). Moskva: Nauka [in Russian].
  31. Moskh, Ioann. Luh dukhovnyi: Dostopamiatnye skazaniia o podvizhnichestve sviatykh i blazhennykh ottsov. Retrieved from http://www.e-reading.club/book.php?book=1008921 [in Russian].
  32. Nikiforov, A. I. (1923). Mineinye i prolozhnye teksty apokrifa o Ma­karii Rimskom v slaviano-russkikh perevodakh. Izvestiia obshchestva arkheolohii, istorii i etnohrafii pri Kazanskom universitete, 32 (2), 131–164 [in Russian].
  33. Orlandi, G. (1968). Navigatio Sancti Brendani. Milan; Varese: Instituto editoriale Cisalpino.
  34. Otkrovenie Mefodiia Patarskoho. (1999). In V. V. Milkov (Ed.), Drevnerusskie apokrify (pp. 652–711). Sankt-Peterburg: Iz-vo RKhHY [in Russian].
  35. Pavlenko, H. I. (2009). Chudesne u khronohrafichnii “Oleksandrii”. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky, 98, 35–41 [in Ukrainian].
  36. Peleshenko, O. (2017). Khodinnia do raiu v konteksti serednovichnykh utopii: do pytannia zhanrovoi pryrody. Slovo i chas, 2, 68–76 [in Ukrainian].
  37. Peleshenko, O. Yu. (2018). Zhanrova ta ideolohichna pamiat landshaftiv v ukrainskykh serednovichnykh khodinniakh do raiu.
  38. Naukovi zapysky NaUKMA. Literaturoznavstvo, 1, 25–37 [in Ukrainian].
  39. Peleshenko, Yu. (2012). Ukrainska literatura piznoho Serednovichchia (druha polovyna XIII–XV st.): Dzherela. Systema zhanriv. Dukhovni intentsii. Postati. Kyiv: VD “Stylos” [in Ukrainian].
  40. Peleshenko, Yu., & Sulyma, M. (Eds.). (2013.). Istoriia ukrainskoi literatury (Vol. 1. Davnia literatura (X – persha polovyna XVI st.)). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
  41. Penskaia, D. S. (2017). Hrecheskoe “Skazanie ottsa nasheho Ahapiia”: Bohoslovskii disput v skazochnom narrative (Candidate’s thesis). Moskva [in Russian].
  42. Pikkio, R. (2003). Slavia Orthodoxa: Literatura i yazyk. Moskva: Znak [in Russian].
  43. Plavanie Sviatoho Brendana. Retrieved from http://royallib.com/read/gorelov_nikolay/plavanie_svyatogo_brendana.html#0 [in Russian].
  44. Propp, V. Istoricheskie korni volshebnoi skazki. Retrieved from http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/Propp_2/index.php [in Russian].
  45. Racine, F. (2007). Geography, Identity and the Legend of Saint Christopher. In R. Frakes, & E. Digeser (Eds.), Religious Identity in Late Antiquity (pp. 105–125). Toronto: Edgar Kent.
  46. Said, E. V. (2001). Oriientalizm (V. Shovkun, Trans.) Kyiv: Vy­davnytstvo Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
  47. Scarry, E. (1994). Resisting Representation. New York; Oxford: Oxford University Press.
  48. Skazanie o Makarii Rimskom. (1995). In S. Poliakova (Ed.), Zhytiia vizantiiskikh sviatykh (pp. 95–111). Sankt-Peterburg: Corvus, Terra Fantastica, PoccKo, 1995 [in Russian].
  49. Skazanie o Solomone i Kitovrase. Retrieved from https://librolife.ru/g3337062 [in Russian].
  50. Stolovych, L. N. (1994). Krasota. Dobro. Istyna: Ocherki istorii esteticheskoi aksiolohii. Moskva: Respublika [in Russian].
  51. Suprunenko, V. P. (1993). Narodyny: Vytoky natsii: symvoly, viruvannia, zvychai ta pobut ukraintsiv. Zaporizhzhia: MP “Berehynia” – SP “FAIeZ” [in Ukrainian].
  52. Sviate Pysmo Staroho i Novoho Zavitu. Povnyi pereklad, zdiisnenyi za oryhinalnymy yevreiskymy, arameiskymy ta hretskymy tekstamy pid chas Druhoho Vatykanskoho Vselenskoho So­boru (o. I. Khomenko, Trans.). (2007). Lviv: Svichado [in Ukrainian].
  53. The Septuagint: LXX. The Greek Translation of the Hebrew Scriptures. Retrieved from https://www.septuagint.bible/#.
  54. Thompson, S. (1955–1958). Motif-index of folk-literature: a classification of narrative elements in folktales, ballads, myths, fables, medieval romances, exempla, fabliaux, jest-books, and local legends. Retrieved from https://sites.ualberta.ca/~urban/Projects/English/Motif_Index.html. DOI: https://doi.org/10.2307/2919989
  55. Tikhonravov, N. (Ed.). (1863). Pamiatniki otrechennoi russkoi literatury (Vol. 2). Moskva: v Univ. tip. (Katkov i K°) [in Russian].
  56. Vassiliev, A. (1893). Vita sancti Macarii Romani. In Anecdota greaco-byzantina, Pars Prior (pp. 135–165). Mosquae.
  57. Veselovskii, A. N. (1886). Iz istorii romana i povesti. Sankt-Peterburg [in Russian].
  58. Zalizniak, L. L. (1994). Obraz voina-vovka v kozatskii mifolohii. In Narysy starodavnoi istorii Ukrainy (pp. 151–163). Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
  59. Zhytie prepodobnoho ottsa nasheho Antoniia, opisannoe sviatym Afanasiem v poslanii k inokam, prebyvaiushchim v chuzhykh stranakh. Retrieved from http://www.orthlib.ru/Athanasius/ant.html [in Russian].
  60. Zyzanii, L. Leksis Syrich Rechénia, Vkrátotsi sobrán(o)ny. I iz slove(n)skaho yazíka, na prósty(i) Rýskii Diale(k)t Istol(o)kovány. L, Z. Retrieved from http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz99.htm.

##submission.downloads##

Як цитувати

Peleshenko, O. (2020). Анімалістичний код у «Повісті про Макарія Римлянина». Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 2, 17–29. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.17-29

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Olena Peleshenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).