Концепт вимушеного мовчання в поезії Григорія Чубая

Автор(и)

  • Аnna Lyhina Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.45-52

Ключові слова:

Григорій Чубай, мовчання, тоталітаризм, поезія українського андеграунду

Анотація

У статті розглянуто концепт вимушеного мовчання в ліриці Григорія Чубая. Проблема безмовності є принципово важливою для українського поетичного андеграунду, хоча й осмислюється в різних аксіологічних і значеннєвих площинах. Наш аналіз зосереджено довкола текстів, об’єднаних спільним поглядом на мовчання як на вимушений і неприродний стан ліричного суб’єкта, ситуацію атрофії творчого слова. Цей стан пов’язаний із вторгненням у простір сакральної всеєдності абсолютного Чужого: хаосу, смерті та забуття. На образно-символічному рівні Чуже корелює в поезії Г. Чубая з радянським, а осередком життя та спротиву є простір національного. Руйнівному мовчанню протистоять мова, культура та пам’ять, що уможливлюють віднайдення власного голосу та дають слову творчу силу.

Біографія автора

Аnna Lyhina, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА

Посилання

  1. Chubai, H. (2015). Piatyknyzhzhia. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Le­va [in Ukrainian].
  2. Cirlot, J. E. (1995). A Dictionary of Symbols. New York: Barns & Noble.
  3. Drach, G. (2013). Logos, kosmos, etos v filosofii Geraklita: perechityvaya M. K. Petrova. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/logos‐kosmos‐etos‐v‐filosofii‐geraklita‐perechity-vaya-m-k-petrova/ [in Russian].
  4. Gura, A. V. (1997). Simvolika zhivotnykh v slavyanskoy narodnoy traditsii. Moskva: Indrik [in Russian].
  5. Kristeva, Yu. (1994). Razrusheniye poetiki. Vestnik Moskovskogo universiteta. Seriya 9. Filologiya, 5, 44–62 [in Russian].
  6. Levi-Stross, K. (2001). Strukturnaya antropologiya. Moskva: Eksmo-Press [in Russian].
  7. Losev,A. (2008). Filosofiya imeni. Retrieved from https://www.e‐reading.club/book.php?book=114687/ [in Russian].
  8. Makovskiy, M. (1996). Sravnitelnyy slovar mifologicheskoy simvoliki v indoyevropeyskikh yazykakh: Obraz mira i miry obrazov. Moskva: Gumanit. izd. tsentr VLADOS [in Russian].
  9. Malyisheva, S. (2016). Krasnyy Tanatos: nekrosimvolizm sovetskoy kultury. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/krasnyy-tanatos-nekrosimvolizm-sovetskoy-kultury/ [in Russian].
  10. Meletinskiy, E. (1980). Mify narodov mira: Entsiklopediya (Vol. 1, pp. 245–247). Moskva: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].
  11. Moskalets, K. (2013). Poeziia Hryhoriia Chubaia. In Hrytcko Hubai, Piatyknyzhzhia (pp. 5–27). Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
  12. Nevskaya, L. (1999). Molchaniye kak atribut sfery smerti. In Mir zvuchashchy i mir molchashchiy: semiotika zvuka i rechi v traditsionnoy kulture slavyan (pp. 123–134). Moskva: Indrik [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Аnna Lyhina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).