Митець без батьківщини у повоєнних творах Юрія Косача
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.92-99Ключові слова:
національна культура, митець, переміщення, Україна, Європа, Петербург, ідентичність, Юрій КосачАнотація
У статті розглядаються твори Юрія Косача, присвячені історичним постатям українських митців, – маляра Антіна Лосенка (оповідання «Запрошення на Цитеру»), композитора Дмитра Бортнянського (п’єса «Скорбна симфонія») та письменника Миколи Гоголя (незакінчений роман «Сеньйор Ніколо»). У цих творах Косач конструює образ українського митця поза межами батьківщини, котрий змушений віднаходити себе в інших історико-культурних просторах. Такими територіями для творця стають Петербург і Західна Європа. У статті проаналізовано, як той чи той аспект ідентичності митця співвідноситься з цими територіями, а також як осмислюється батьківщина та зв’язок із нею.Посилання
- Anderson, B. (2006). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London; New York: Verso. (Rev. ed.).
- Donskis, L. (2011). Modernity in Crisis: A Dialogue on the Culture of Belonging. New York: Palgrave Macmillan.
- Kosach, Yu. (2012). Skorbna symfoniia. Kurier Kryvbasu, 266–267, 277–320 [in Ukrainian].
- Kosach, Yu. (2018). Senior Nikolo. In Yu. Kosach, Senior Nikolo: Istorychni povisti ta opovidannia (pp. 5–73). Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA [in Ukrainian].
- Kosach, Yu. (2018). Vechir u Rozumovskoho. In Yu. Kosach, Senior Nikolo: Istorychni povisti ta opovidannia (pp. 263–295). Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA [in Ukrainian].
- Kosach, Yu. (2018). Zaproshennia na Tsyteru. In Yu. Kosach, Senior Nikolo: Istorychni povisti ta opovidannia (pp. 232–258). Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA [in Ukrainian].
- Luckyj, G. (1998). The Anguish of Mykola Hohol, a. k. a. Nikolai Gogol. Toronto: Canadian Scholars’ Press.
- Mamardashvili, M. (1995). Lektsyi o Pruste (psykholohycheskaia topolohiia puti). Moskva: Ad Marginem [in Russian].
- Poliukhovych, O. (2016). The Artist’s Longing and Belonging: Cultural Sensitivity in Yurii Kosach’s Narratives. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 3, 143–159. DOI: 10.18523/kmhj73946.2016-3.143-159.
- Romanov, S. (2009). Yurii Kosach mizh mynulym i suchasnym. Istorychna proza pysmennyka 1930-kh rokiv. Lutsk: Volynskyi natsionalnyi universytet im. Lesi Ukrainky [in Ukrainian].
- Rushdie, S. (1992). Imaginary Homelands. In Essays and Criticism, 1981–1991 (pp. 9–21). New York: Penguin Books.
- Semeryn, Kh., & Kocherha S. (2017). “Hoholivske pytannia” v “italiiskomu teksti” Yuriia Kosacha yak marker mizhkulturnykh vzaiemyn (na materiali frahmentiv nezavershenoho romanu “Senior Nikolo”). Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia “Filolohiia”, 31, 93–94 [in Ukrainian].
- Shalahinova, O. (2010). Svii sered chuzhykh, chuzhyi sered svoikh. Yurii Kosach u spohadakh Yuriia Shevelova (Sherekha). In Lesia Ukrainka i suchasnist: Zbirnyk naukovykh prats (Vol. 6, pp. 466–484). Lutsk: Volynskyi natsionalnyi universytet im. Lesi Ukrainky [in Ukrainian].
- Stekh, M. (2012). Dmytro Bortnianskyi v nevidomii piesi Yuriia Kosacha. Kurier Kryvbasu, 266–267, 274–278 [in Ukrainian].
- Stekh, M. (2018). Mandrivka kriz stolittia u povistiakh ta opovidanniakh Yuriia Kosacha. In Yu. Kosach, Senior Nikolo: Istorychni povisti ta opovidannia (pp. 486–509). Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olha Poliukhovych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).