Функції казкових мотивів у циклі романів Анджея Сапковського «Відьмацька сага»

Автор(и)

  • Marta Krapyvnytska Національний університет "Києво-Могилянська академія", Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.109-112

Ключові слова:

Анджей Сапковський, казка, міф, реміфологізація

Анотація

У статті розглянуто роль казкових мотивів в окталогії Анджея Сапковського «Відьмацька сага». Увагу авторки статті зосереджено на питаннях деконструкції казкових сюжетів, реміфологізації, ключових відмінностях між казкою і міфом.

Біографія автора

Marta Krapyvnytska, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА

Посилання

  1. Cranny-Francis, A. (1992). Engendered Fiction. Analysing Gender in the Production and Reception of Texts. Kensington: New South Wales University Press PO.
  2. Khiubner, K. (1996). Istina mifa. Moskva: Respublyka [in Russian].
  3. Lotman, Yu. (1996). Tekst u teksti. In M. Zubrytska (Ed.). Slovo. Znak. Dyskurs: Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. Lviv: Litopys [in Ukrainian].
  4. Meletinskiyi, E. M. (1970). Myf y skazka. In Folklor i etnohrafiya (pp. 139–148). Leninhrad: Nauka [in Russian].
  5. Meletinskiyi, E. M. (2006). Poetika mifa. Moskva: Vostochnaya literatura; Yazyki russkoy kultury [in Russian].
  6. Popovych, M. (2016). Buty liudynoiu. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
  7. Rank, O. (1997). Mif o rozhdeniyi heroya. Moskva: Relf-buk [in Russian].
  8. Sapkowski, Andrzej. (2011). Chrzest ognia: powieść. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #5).
  9. Sapkowski, Andrzej. (2011). Czas pogardy: powieść. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #4).
  10. Sapkowski, Andrzej. (2011). Krew elfów: powieść. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #3).
  11. Sapkowski, Andrzej. (2011). Miecz przeznaczenia: zbiór opowiadań. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #2).
  12. Sapkowski, Andrzej. (2011). Ostatnie życzenie : zbiór opowiadań. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #1).
  13. Sapkowski, Andrzej. (2011). Pani Jeziora: powieść. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #7).
  14. Sapkowski, Andrzej. (2011). Wieża Jaskółki: powieść. 3cie wyd. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #6).
  15. Sapkowski, Andrzej. (2013). Sezon burz: powieść. Warszawa: superNOWA. (Saga o Wiedźminie, #8).
  16. Toporov, V. N. (1990). Neomifologizm v russkoy literature nachala XX veka: roman A. A. Kondratjeva “Na berehakh Yaryni”. Trento: Edizioni M. Y. [in Russian].
  17. Ukrainka, L. (2014). Lisova pisnia. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Krapyvnytska, M. (2020). Функції казкових мотивів у циклі романів Анджея Сапковського «Відьмацька сага». Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 2, 109–112. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.109-112

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Marta Krapyvnytska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).