Неомарксистська методологія у дослідженнях образу фланера
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2019.2.123-128Ключові слова:
фланер, неомарксизм, Вальтер Беньямін, відчуження, урбанізаціяАнотація
У статті простежено методологічну тенденцію в аналізі образу фланера в період другої половини ХІХ–ХХ ст. Аналіз масиву критичних текстів указав на виокремлення панівної теорії, у цьому контексті неомарксистської, до якої звертаються дослідники у своїх студіях. Активне і тривале застосування основних концептів неомарксизму в дослідженнях формує «класичний» дискурс розуміння фланера. З цієї позиції зроблено спробу описати характеристики, особливості та перспективи застосування підходу, його взаємодію із історико-культурним контекстом.Посилання
- Ashcroft, B. (2014). Postcolonial Modernities. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 1, 3–26. Retrieved from http://kmhj.ukma.edu.ua/article/view/25707/23161. DOI: https://doi.org/10.18523/kmhj25707.2014-1.3-26
- Baudlaire, C. (1964). The painter of modern life and other essays. (J. Mayne, Ed.). London: Phaidon Press. Retrieved from https://blogs.commons.georgetown.edu/engl-218-fall2010/files/Baudelaire.pdf.
- Bodler, Sh., & Beniamin, V. (2017). Paryzkiy splin. Ese. Kyiv: Komubook [in Ukrainian].
- Donald, J. (1992). Metropolis: The City as Text. In R. Bocock, & K. Thompson (Eds.), Social and Cultural Forms of Modernity (pp. 418–470). Polity Press.
- Eagleton, T. (1976). Marxism and literary criticism. Berkeley: University of California Press.
- Huart, L. (1841). Physiologie du flaneur. Paris: Aubert; Lavigne. Retrieved from https://archive.org/details/physiologiedufla00huar.
- Markuze, G. (2003). Eros i tsyvilizatsiya. Odnomernyi chelovek. Moskva: OOO “Izdatelstvo AST” [in Russian].
- Tester, K. (2015). The Flâneur. New York: Routledge.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anastasija Tyshchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).