Полемічна література та карнавальна культура: аспекти (не)перетину

Автор(и)

  • Maryna Mudrak Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.8-18

Ключові слова:

Іван Вишенський, «сократичний діалог», менніпея, діатриба, амбівалентність, тематичні ряди, оксиморон, майданне мовлення

Анотація

У статті, спираючись на теоретичні дослідження М. Бахтіна про Ф. Рабле щодо карнавалу та амбівалентності природи сміхового, увагу зосереджено на елементах карнавальної культури, ознаки якої трапляються у «Книжці» українського полеміста ХVІ ст. Івана Вишенського. До таких елементів належать риси серйозно-сміхових жанрів, наприклад менніпеї та «сократичного діалогу», а також жанр, сформований представниками філософської течії кінізму (ІV ст. до н. е.), – діатриба, або жанр моральної проповіді. Іншими ознаками карнавальної культури, окрім жанрових реліктів, є потужна словотворчість, фамільярне мовлення, творення абсурдного художнього світу. Можна сказати, що такі риси карнавальної культури у «Книжці» вже втратили особливість амбівалентного сміху. Це пов’язано з іманентним спротивом матеріалу, тобто його, матеріалу, умовністю і новим значенням.

Біографія автора

Maryna Mudrak, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Мудрак Марина Володимирівна – аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА.

m.mudrak@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Antologija kinizma. Fragmenty sochinenij kinicheskih myslitelej: Antisfen, Diogen, Kratet, Kerkid, Dion. (1984). Moskva: Nauka [in Russian].
  2. Averincev, S. Bahtin, smeh, hristianskaja kul’tura. In LitMir – Jelektronnaja biblioteka. Retrieved from https://www.litmir.me/br/?b=249561&p=1 [in Russian].
  3. Bahtin, M. (2017). Problemy poetiki Dostoevskogo. Sankt-Peterburg: Abuka-Attikus [in Russian].
  4. Bahtin, M. M. (1997). K voprosam ob istoricheskoj tradicii i o narodnyh istochnikah gogolevskogo smeha. In Sobranie sochinenij v semi tomah (Vol. 5: Raboty 1940-h – nachala 1960-h godov, pp. 45–50). Moskva: Russkiye slovari [in Russian].
  5. Bahtin, M. M. (2003). Problema formy. In Sobranie sochinenij v semi tomah (Vol. 1: Filosofskaja jestetika 1920-h godov, pp. 311–326). Moskva: Russkiye slovari [in Russian].
  6. Bahtin, M. M. (2012). Rablezianskij hronotop. Fol’klornye osnovy rablezianskogo hronotopa. In Sobranie sochinenij v semi tomah (Vol. 3: Teorija romana (1930–1961), pp. 455–472). Moskva: Yazyki slavyanskih kul’tur [in Russian].
  7. Bahtin, M. M. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kul’tura Srednevekov’ja i Renessansa. Retrieved from https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Baht/index.php [in Russian].
  8. Bergson, A. (1992). Smeh. Moskva: Iskusstvo. Retrieved from https://royallib.com/book/bergson_anri/smeh.html [in Russian].
  9. Bilous, P. (2012). Zhanrova pryroda tvoriv Ivana Vyshenskoho. In Mediievistyka: vybrani studii u trokh tomakh (Vol. 2, pp. 327–336). Zhytomyr: Ruta [in Ukrainian].
  10. Chyzhevskyi, D. (1956). Ivan Vyshenskyi. Renesans ta Reformatsiya. In Istoriya ukrayinskoi literatury (vid pochatkiv do doby realizmu) (pp. 220–247). New-York. Retrieved from http://litopys.org.ua/chyzh/chy09.htm [in Ukrainian].
  11. Franko, I. Ya. (1981). Ivan Vyshensky i yoho tvory. In Zibrannia tvoriv (Vol. 30: Literaturno-krytychni pratsi (1895–1897), pp. 7–212). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
  12. Herasymenko, A. Tysiacha rokiv kulinarii. In Verbum (Vol. 75: Yizha zemna i nebesna). Retrieved from https://www.verbum.com.ua/04/2020/earthly-and-heavenly-food/1000-years-of-cu-linary/ [in Ukrainian].
  13. Hjojzinga, J. (2019). Osen’ Srednevekov’ja. (D. V. Sil’vestrov, Trans.). Sankt-Peterburg: Azbuka, Azbuka-Attikus [in Russian].
  14. Hoff, le Zh. (2007). Prostir i chas. In Serednovichna uiava (Ya. Kravets, Trans.). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
  15. Hrushevskyi, M. (1995). Pershi pysannia Vyshenskoho... “Porada” i “Yzvishcheniie o latynskykh prelestekh”. In Istoriya ukrayinskoi literatury (Vol. 5 (2), pp. 163–173). Retrieved from http://litopys.org.ua/hrushukr/hrush520.htm [in Ukrainian].
  16. Kant, I. (2019). Kritika esteticheskoj sposobnosti suzhdenija. In Kritika sposobnosti suzhdenija (N. Sokolov, Trans., pp. 51–267).
  17. Lihachev, D. Smekhovoj mir Drevnej Rusi. Retrieved from http://www.philologoz.ru/smeh/smeh-lihach.htm#1 [in Russian].
  18. Lotman, Ju. Perevernutyj obraz. In Semiosfera. Retrieved from https://royallib.com/read/lotman_yuriy/semiosfera.html#352419 [in Russian].
  19. Pashuk, A. (1990). Ivan Vyshenskyi – myslytel i borets. Lviv: Svit [in Ukrainian].
  20. Pinchuk, S. P. (1959). Ivan Vyshenskyi: literaturnyi portret. Kyiv: Derzhavne vyd-vo khudozhnoyi literatury [in Ukrainian].
  21. Propp, V. Problemy komizma i smeha. In Ritual’nyi smeh v fol’klore (po povodu skazki o Nesmejane). Retrieved from https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/propp/index.php [in Russian].
  22. Vyshensij, Ivan. (1955). Sochynenija. Moskva; Leningrad: Izdvo Akademii nauk [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-02

Як цитувати

Mudrak, M. (2022). Полемічна література та карнавальна культура: аспекти (не)перетину. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 3, 8–18. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.8-18

Номер

Том 3 (2022): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ТА БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУР

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Maryna Mudrak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).