Місце літературного маніфесту у XXI столітті

Автор(и)

  • Yuliia Kulish Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.42-48

Ключові слова:

маніфест, теорія літератури, перформативність, модернізм, постмодернізм

Анотація

У статті розглянуто проблему відсутності маніфесту як жанру в сучасному літературному дискурсі та перспективи його відродження. Висвітлено історичні й теоретичні причини «моменту маніфесту» на початку ХХ ст. та згасання маніфестарної практики у другій половині XX ст. Надано порівняльний аналіз двох ключових аспектів маніфесту – перформативного та теоретичного – у межах репрезентативних епох модернізму та постмодернізму.

Біографія автора

Yuliia Kulish, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Куліш Юлія Юріївна – аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА.

yuliia.kulish@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Abastado, Cl. (1980). Introduction à l’analyse des manifestes. Littérature, 39, 3–11.
  2. Amidon, S. R. (2003). Manifestoes: A Study in Genre. Open Access Dissertations. Retrieved from https://digitalcommons.uri.edu/oa_diss/682.
  3. Bart, R. (2003). Sistema Mody. Stati po semiotike kultury. Moskva: Izdatelstvo im. Sabashnikovyih [in Russian].
  4. Burger, M. (2002). Les manifestes: Paroles de combat; De Marx à Breton. Paris: Delachaux and Niestlé.
  5. Caws, M. A. (1974). Le manifeste et le caché: langages surréalistes et autres. Paris: Lettres modernes.
  6. Chouinard, D. (1980). Sur la préhistoire du manifeste littéraire (1500–1828). Etudes françaises,16 (3–4), 21–30.
  7. Cunnigham, V. (2002). Reading After Theory. Oxford: Blackwell Publishers.
  8. Deleuze, G., & Guattari, F. (1983). Anti-Oedipus. Minneapolis: University of Minnesota Press.
  9. Deleuze, G., & Guattari, F. (2004). A Thousand Plateaus. New York: Bloomsburry Academic.
  10. Demers, J. (1980). Entre l’art poétique et le poème. Etudes françaises, 16 (3–4), 3–20.
  11. Eagleton, T. (2003). After Theory. New York: Basic Books.
  12. Habermas, J. (1980). Modernity: An Unfinished Project. Retrieved from http://course.sdu.edu.cn/G2S/eWebEditor/uploadfile/20140304193156005.pdf.
  13. Kaplan, A. (1983). Recent Theoretical Work with Pamphlets and Manifestoes. L’esprit créateur, 23 (4), 74–82.
  14. Land, N. (2017). A Quick-and-Dirty Introduction to Accelerationism. Jacobitemag. Retrieved from https://jacobitemag.com/2017/05/25/a-quick-and-dirty-introduction-to-accelerationism/.
  15. Lutskiy, O. (1968). Moloda Muza. Ostap Lutskiy – molodomuzets. New York: Obiyednannya ukrayinskih pysmennikiv “Slovo”.
  16. Benjmine, W. (1998). The Work of Art in the Age of Mechanical Reproduction. Retrieved from https://www.marxists.org/reference/subject/philosophy/works/ge/benjamin.htm.
  17. Budnyi, V. (2018). Literaturnyi manifest yak programnyi dokument pokolinnya: zhanrova struktura, riznovydy i funktsiyi. Visnyk Lvivskogo universitetu. Seriya folologichna, 67 (1), 13–27 [in
  18. Ukrainian]. Retrieved from http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4819/file.pdf [in Ukrainian].
  19. Lyon, J. (1999). Manifestoes: Provocations of the Modern. New York : Cornell University Press.
  20. McLuhan, M. (1964). Understanding Media: The extensions of man. Retrieved from https://designopendata.files.wordpress.com/2014/05/understanding-media-mcluhan.pdf.
  21. Mitchell, B. (1966). Les manifestes littéraires de la belle époque 1886–1914, anthologie critique. Paris : Seghers. Pahsaryan, N. T. (2018). Literaturnyiy manifest: soderzhanie i evolyutsiya ponyatiya. Vestnik universiteta imeni Alfreda Nobelya, 1 (15), 38–43 [in Russian].
  22. Puchner, M. (2002). Manifesto = Theatre. Theatre Journal, 54 (3), 449–465.
  23. Riggs, T. (2013). The manifesto in literature: in 3 vol. Detroit : St. James Press.
  24. Sartre, J.-P. (1949). What is literature? New York : Philosophical Library.
  25. Selden, R., Widdowson, P., & Brooker, P. (2005). A Reader’s Guide to Contemporary Literary Theory. London: Pearson, Longman.
  26. Somigli, L. (2004). Legitimizing the Artist: Manifesto Writing and European Modernism 1885–1915. Toronto: University of Toronto Press.
  27. Yanoshevsky, G. (2009). Three Decades of Writing on Manifesto: The Making of a Genre. Poetics Today, 30, 257–286.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-02

Як цитувати

Kulish, Y. (2022). Місце літературного маніфесту у XXI столітті. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 3, 42–48. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.42-48

Номер

Том 3 (2022): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХІХ–ХХІ СТОЛІТЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Yuliia Kulish

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).