Ще раз про стоїцизм Лесі Українки (на матеріалі ранньої лірики)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2022.3.129-135Ключові слова:
модерн, лірика, хвороба, стоїцизм, поетичний мотив, excelsior, Кант, Фіхте, Ніцше, СартрАнотація
Ранню лірику Лесі Українки проаналізовано з урахуванням її боротьби з невиліковною недугою під кутом зору етики подолання – стоїцизму. В цьому вона повністю належить епосі пізнього модерну, однак суттєво відрізняється від декадентства з його культом хвороби, смерті, зів’янення та віддаленістю від соціальних проблем, а також від постмодерну з його етичними симулякрами. Зроблено наголос на органічному характері такого стоїцизму, який був не тільки поетичною темою, а й життєвою позицією поетеси. Простежено точки дотику з етикою Канта, Фіхте, Ніцше, Сартра та ін. Поетичні приклади розглянуто в плані запропонованого нами поетичного мотиву excelsior («вище і далі»).
Посилання
- .
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Borys Shalaginov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
