Із зіркою на плечі: джерела апокрифічного оповідання «Пилат і пресв. Богородиця»

Автор(и)

  • Олена Юріївна Пелешенко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-3564-5947

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2024.4-5.9-18

Ключові слова:

українська література, апокриф, Євангеліє, ідеологія, Діва Марія, Понтій Пилат, гіпертекстуальність, чудо

Анотація

У статті вперше досліджено джерела апокрифічного оповідання «Пилат і пресв. Богородиця» з рукопису отця Теодора Поповича Тухлянського XVIII ст. Доведено, що стрижневим засобом сюжетотворення оповіді про навернення Понтія Пилата в християнство після розмови з Дівою Марією є логіка богородичного чуда.
Розглянуто систему співвідношень тексту Біблії і апокрифів про Діву Марію та Понтія Пилата крізь призму теорії гіпертекстуальних трансформацій Ж. Женетта. Послуговуючись методами структурного аналізу, укладено покажчик мотивів апокрифів про Понтія Пилата за зразком відповідних індексів, які розробили фольклористи Ф. Бадаланова, О. Бєлова, М. Зовчак, І. Кметь.
Виявлено генетико-контактні зв’язки оповідання з 1) корпусом апокрифічних апологій Пилата; 2) маріїстичною іконографічною традицією; 3) різдвяним циклом легенд про зірку Уранії; 4) «Житієм Богородиці» Епіфанія Монаха.

Біографія автора

Олена Юріївна Пелешенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

PhD в галузі гуманітарних наук, старший викладач кафедри літературознавства імені Володимира Моренця НаУКМА, випускниця НаУКМА

Посилання

  1. Apokryfy i lehendy z ukrainskykh rukopysiv. (2006a). (Vol. II. Apokryfy novozavitni: Reprynt vydannia 1896 roku). LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
  2. Apokryfy i lehendy z ukrainskykh rukopysiv. (2006b). (Vol. III. Apokryfy novozavitni. Apocryfichni diyannia Reprynt vydannia 1896 roku). LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
  3. Averintsev, S. S. (2006). Sofiia-Logos. Slovar. Dukh i Litera [in Russian].
  4. Badalanova, F. (1999). Bolgarskaya folklornaya Bibliya. Zhivaya starina, 2, 5–7 [in Russian].
  5. Belova, O. V., & Petruhin, V. Ya. (Eds.). (2004). “Narodnaya Bibliya”: Vostochnoslavyanskie etiologicheskie legendy. Indrik [in Russian].
  6. Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho y Novoho Zapovitu. Iz movy davnoievreiskoi y hretskoi na ukrainsku doslivno nanovo perekladena (I. Ohienko, Transl.). (2015). UBT [in Ukrainian].
  7. Coyle, K. (1996). Mary in the Christian Tradition: From a Contemporary Perspective. Gracewing Publishing.
  8. Dressel, A. (1843). Epiphanii monachi et presbyteri edita et inedita. Brockhaus et Avenarius.
  9. Genette, G. (1997). Palimpsests: Literature in the Second Degree (C. Newman & C. Doubinsky, Transl.). Un. Of Nebraska.
  10. Haliatovskyi, I. (1985). Nebo Novoie. Kliuch rozuminnia. Nauk. dumka [in Ukrainian].
  11. Kmet, I. (2020). Pid Tvoiu Mylist... Obraz Bozhoi Materi v ukrainskii apokryfichnii tradytsii. LNU imeni Franka [in Ukrainian].
  12. Kosiv, R. (2021). Ukrainska ikonohrafiia Bohorodytsi. Lvivska natsionalna akademiia mystetstv [in Ukrainian].
  13. Matskiv, P. V. (2008). Subkontsept “Narodzhennia Isusa Khrysta” u folklornomu dyskursi. Movoznavstvo, 4–5, 72–78 [in Ukrainian].
  14. Matushek, O. (2015). Obraz Bohorodytsi v ukrainskii literaturi druhoi polovyny XVII stolittia. Humanitarna osvita v tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh, 32, 169–180 [in Ukrainian].
  15. Melnyk, Ya. (2001). Ivan Franko pro prychyny populiarnosti apokryfichnoi literatury v Ukraini. In Ukrainske literaturoznavstvo (Vol. 64, pp. 118–126). Lviv [in Ukrainian].
  16. Melnyk, Ya. (2017). Apokryfichnyi kod ukrainskoho pysmenstva. Vydavnytstvo UKU [in Ukrainian].
  17. Milkov, V. V. (1999). Drevnerusskie apokrifyi. Izdatelstvo RHGI [in Russian].
  18. Naumow, A. E. (1976). Apokryfy w systemie literatury cerkiewnosłowiańskiej. Wydawnictwo Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
  19. Peleshenko, O. (2019a). The Figure of Similarity as a Compositional and Exegetical Tool in Medieval and Early Modern “Pilatiana”. Spheres of Culture: Journal of Philology, History, Social and Media Communication, Political Science, and Cultural Studies, XVIII, 24–35.
  20. Peleshenko, O. (2019b). Transformatsiia ahiohrafichnykh matryts u apokryfakh pro Pontiia Pylata. In Aktualni problemy suchasnoi ukrainskoi mediievistyky: materialy IV aspirantsko-studentskoi konferentsii (pp. 71–86). Scriptorium [in Ukrainian].
  21. Peleshenko, Yu. (2009). Osnovni problemy doslidzhennia ukrainskoi literatury epokhy Serednovichchia. In Problemy rozvytku rodiv i zhanriv v ukrainskii literaturi (pp. 107–128). Svit [in Ukrainian].
  22. Pikkio, R. (2002). Drevnerusskaya literatura. Yazyiki slavyanskoy kultury [in Russian].
  23. Pobozhni lehendy bolhar. (1906). In Rozvidky Mykhaila Drahomanova pro ukrainsku narodniu slovesnist i pysmenstvo (Vol. 3, pp. 129–148). Nakladom Nauk. t-va imeni T. Shevchenka [in Ukrainian].
  24. Savenko, O. (2019). Tvorcha obrobka rizdvianoho siuzhetu v ukrainskykh apokryfakh. Zakarpatski filolohichni studii, 9 (2), 124–128 [in Ukrainian].
  25. Ushkalov, L. (2014). Literatura i filosofiia: doba ukrainskoho baroko. Maidan [in Ukrainian].
  26. Uspenskii sbornik XII–XIII vv. (1971). Nauka [in Russian].
  27. Van Gennep, A. (1909). Les Rites de passage: étude systématique des rites... [et al.]. E. Nourry.
  28. Zowczak, M. (2013). Biblia ludowa. Interpretacje wątków biblijnych w kulturze ludowej. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-17

Номер

№ 4-5 (2024): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ТА БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУР

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Olena Peleshenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).