Норма, раціо, мова: відьомство і його зв’язок із дискурсами влади в «Конотопській відьмі» Григорія Квітки-Основ’яненка

Автор(и)

  • Ірина Василівна Борисюк Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-9812-7178

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2024.4-5.47-59

Ключові слова:

Григорій Квітка-Основ’яненко, відьомство, нормативність, раціональність, Інший, пародія

Анотація

У статті проаналізовано мовні механізми конструювання (не)нормативного й (ір)раціонального в описаному Г. Квіткою-Основ’яненком патріархальному суспільстві. Мовні стратегії підважування владного дискурсу, як-от повтор і пародія, проаналізовано у зв’язку з феноменом відьомства. Відьма в повісті Квітки-Основ’яненка, як і загалом у патріархальній культурі, є втіленням образу Іншого, що водночас лякає, зачаровує і провокує агресію. Що характерно, ця інакшість не обмежується гендерною площиною, а має також релігійну, національну і навіть соціальну складові. Цей тіньовий, маргіналізований простір є місцем витіснення, де панує ірраціональне і ненормативне, де піддається сумніву конвенційність мови, а також легітимність влади і соціальних ієрархій.

Біографія автора

Ірина Василівна Борисюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства імені Володимира Моренця НаУКМА

Посилання

  1. Aheieva, V. (2021). Za lashtunkamy imperii. Esei pro ukrainskorosiiski kulturni vidnosyny. Vikhola [in Ukrainian].
  2. Ashcroft, B., Griffiths, G., & Tiffin, H. (2007). Post-colonial studies: the key concepts. Routledge.
  3. Bulashev, H. (1993). Ukrainskyi narod u svoikh lehendakh, relihiinykh pohliadakh ta viruvanniakh. Kosmohonichni ukrainski narodni pohliady ta viruvannia. Dovira [in Ukrainian].
  4. Cherednykova, M. (2001). Pismennaya traditsiya obmiraniy. In O. Hristoforova (Ed.), Sny i videniya v narodnoy kulture. Mifologycheskiy, religiozno-misticheskiy i kulturno-psihologicheskiy aspekty (pp. 227–246). Rossiyskiy gosudarstvennyi gumanitarnyi universitet [in Russian].
  5. Danyliuk-Tereshchuk, T. (2019). Obraz vidmy: literaturna versiia H. F. Kvitky-Osnovianenka. Prykarpatskyi visnyk NTSh. Slovo, 2 (54), 244–255 [in Ukrainian].
  6. Diurkhaim, E. (2002). Pervisni formy relihiinoho zhyttia: Totemna systema v Avstralii. Yunivers [in Ukrainian].
  7. Dmytrenko, M. (Ed.). Narodnyi sonnyk. (2000). Red. chasopysu “Narodoznavstvo” [in Ukrainian].
  8. Dysa, K. (2008). Istoriia z vidmamy. Sudy pro chary v ukrainskykh voievodstvakh Rechi Pospolytoi XVII–XVIII stolittia. Krytyka [in Ukrainian].
  9. Frazer, J. G. (2009). The Golden Bough. A Study of Magic and Religion. The Floating Press.
  10. Halaichuk, V., & Solop, B. (2019). Tradytsiini uiavlennia pro samohubtsiv na terenakh istoryko-etnohrafichnoi Volyni. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna, Spetsvypusk, 927–951 [in Ukrainian].
  11. Honchar, O. (2008). “Konotopska vidma”: suchasne prochytannia. Slovo i chas, 5, 34–40 [in Ukrainian].
  12. Hrabovych, H. (1998). Kokhannia z vidmamy. Krytyka, 2 (4), 19–24 [in Ukrainian].
  13. Hrushevska, K. (1926). Sproby sotsiolohichnoho obiasnennia narodnoi kazky. Pervisne hromadianstvo ta yoho perezhytky na Ukraini, 1–2, 96–111 [in Ukrainian].
  14. Ihnatenko, I. (2008). “Narodna relihiia” ta “teoriia dvoviria” u svitli suchasnykh etnohrafichnykh doslidzhen. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 27, 39–44 [in Ukrainian].
  15. Kmet, V. (2017). Arkhetyp vidmy v ukrainskii literaturi ХІХ-ХХ st. [Dys. kand. filol. nauk] [in Ukrainian].
  16. Kobrynska, N. (2018). Zhinka a svoboda. In N. Kobrynska, Vybrani tvory. Dnipro [in Ukrainian].
  17. Kvitka-Osnovianenko, H. (1982). Konotopska vidma. In H. Kvitka-Osnovianenko, Povisti ta opovidannia. Dramatychni tvory (pp. 133–197). Naukova dumka [in Ukrainian].
  18. Levi-Stros, K. (2000). Pervisne myslennia (S. Yosypenkj, Transl.). Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury [in Ukrainian].
  19. Lihoradka. (2004). In Slavianskie drevnosti. Etnologicheskiy slovar (N. Y. Tolstoy, Ed.) (Vol. 3, pp. 117–123). Mezhdunarodnye otnosheniya [in Russian].
  20. Novykova, M. (1993). Komentar. In Ukrainski zamovliannia (M. Moskalenko, Ed.) (pp. 199–306). Dnipro [in Ukrainian].
  21. Ortner, Sh. (2003). Chy spivvidnosytsia zhinoche z cholovichym yak pryroda z kulturoiu? In Gendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo (L. Hentosh, O. Kis, Eds.) (pp. 134–150). VNTL-Klasyka [in Ukrainian].
  22. Piatachenko, S. (2007). Inoetnichni obrazy ta stereotypy yikh spryiniattia v ukrainskomu folklori. Materialy do ukrainskoi etnolohii, 6 (X), 235–241 [in Ukrainian].
  23. Shuma, L. (2016). Etnichnyi stereotyp roma (tsyhana) v narodnykh lehendakh. Studia Methodologica, 43, 128–135 [in Ukrainian].
  24. Tykhovska, O. (2018). Psykhoanalitychnyi aspekt obrazu vodianyka v ukrainskii mifolohii. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 18, 121–127 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-17

Номер

№ 4-5 (2024): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХІХ–ХХІ СТОЛІТЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Iryna Borysiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).