«Безґрунтянство» В. Петрова-Домонтовича у філософському контексті другої половини ХХ століття

Автор(и)

  • Юлія Юріївна Карпець Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-9074-4913

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2024.4-5.82-90

Ключові слова:

«безґрунтянство, письмо, бажання, екзистенціалізм, Віктор Петров, В. Домонтович, неокласики, Ю. Крістева, Уявне та Символічне, романтичне мистецтво, «неправдоподібні істини»

Анотація

У статті проаналізовано феномен «безґрунтянства» у художніх творах і наукових розвідках Віктора Петрова-Домонтовича. Виокремлено конструктивні аспекти феномену у філософському контексті другої половини ХХ століття: одірваність від звичного життєвого плину, його культурне означування, незворотне прямування за бажанням у психоаналітичному розрізі та продукування письма як утвердження «безґрунтянства». Зроблено спробу виявити тяглість «безґрунтянства» як конструктивний початок у літературі українського модернізму («пастельна романтика» М. Коцюбинського, ранні твори В. Домонтовича) та певне передування екзистенціалізму в літературі повоєнної Європи в 1940-х рр. Залучено поняття письма, так зменшено дистантність між філософськими інтенціями «безґрунтянства» та літературознавчими, заразом зважено на такі ознаки письма, як замисленість, інтелектуалізм і соціальна стишеність. Конструктивні аспекти «безґрунтянства», їх функціонування у тексті В. Домонтовича проаналізовано на прикладі романів «Дівчина з ведмедиком» і «Доктор Серафікус».

Біографія автора

Юлія Юріївна Карпець, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

аспірантка кафедри літературознавства імені Володимира Моренця НаУКМА

Посилання

  1. Aheieva, V. (2006). Poetyka paradoksa. Intelektualna proza Viktora Petrova-Domontovycha. Fakt [in Ukrainian].
  2. Badiu, Al. (2008). Rhapsody for the Theatre: a Short philosophical Treatise. Theatre Survey, 49 (2), 187–238.
  3. Badiu, A., & Rudinesko, E. (2020). Zhak Lakan: suchasnist mynuloho. Dialoh. Komubuk [in Ukrainian].
  4. Batai, Zh. (2021). Istoriia erotyzmu (I. Riabchii, Transl.). Vydavnytstvo Anetty Antonenko [in Ukrainian].
  5. Barthes, R. (1988). Writing Degree Zero. The Noonday Press. https://doi.org/10.2307/1207589.
  6. Behler, Kritische, Ed. (1967). Ernst Friedrich-Schlegel-Ausgabe. (Vol. 2). F. Schöningh.
  7. Berlin, Is. (1999). The Roots of Romanticism. Priston University Press.
  8. Briukhovetskyi, V. (2013). Den, shcho mozhe vmistyty vichnist. In Viktor Petrov: verkhy doli — verkhy i doli (pp. 150–167). Tempora [in Ukrainian].
  9. Briukhovetskyi, V. (2019). Zasnovok kontseptsii “bezgruntovnosti” Viktora Petrova. Slovo i Chas, 7, 3–17 [in Ukrainian].
  10. Cixous, H. (1976). The Laugh of the Medusa. Signs, 1 (4), 875–893. https://www.jstor.org/stable/3173239?origin=JSTOR-pdf.
  11. Deleuze, G., & Guattari, F. (1980). Mille Plateaux. In Capitalisme et schizophrénie. Éditions de Minuit. URL: https://vdoc.pub/documents/mille-plateaux-6hbfju0st0v0.
  12. Deleuze, G. (1983). Plato and Simulacrum. October, 27, 45–56.
  13. Domontovych, V. (1947). Doktor Serafikus. Vydavnytstvo “Ukrainska trybuna” [in Ukrainian].
  14. Domontovych, V. (2021a). Divchynka z vedmedykom. Vydavnychyi dim “KOMORA” [in Ukrainian].
  15. Domontovych, V. (2021b). Doktor Serafikus. Vydavnychyi dim “KOMORA” [in Ukrainian].
  16. Fuko, M. (1998). Nahliadaty i karaty. Narodzhennia viaznytsi. Vydavnytstvo Solomiji Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
  17. Hundorova, T. (2020). Polimorfizm “Doktora Serafikusa” V. Domontovycha v konteksti postmodernoi epokhy. In Cossacks in Jamaica, Ukraine at the Antipodes. Essays in Honor of Marko Pavlyshyn (pp. 475–498). Academic Studies Press [in Ukrainian].
  18. Hundorova, T. (2023). Koreniamy dohory i strakh mihratsii. Chytomo. https://chytomo.com/tamara-hundorova-koreniamydohory-i-strakh-mihratsii/.
  19. Kristeva, Yu. (2004a). Sami sobi chuzhi (Z. Borysiuk, Transl.). Vydvo Solomii Pavlychko “Osnovy” [in Ukrainian].
  20. Kristeva, Yu. (2004b). Yak hovoryty do literatury. In Poliloh. Yunivers [in Ukrainian].
  21. Sherekh, Yu. (1948). Ne dlia ditei. In Arka (part 2, pp. 1–5). Vydavnytstvo “Ukrainska trybuna” [in Ukrainian].
  22. Shevelov, Yu. (1978). Vid Kotsiubynskoho do Rossellini, vid Rossellini do Kotsiubynskoho. In Druha cherha. Literature. Teatr. Ideologii (pp. 62–71). Suchasnist [in Ukrainian].
  23. Shevelov, Yu. (Yurii Sherech). (2021). Ya — mene — meni... (i dovkruhy) (Vol. 2). Vydavets Oleksandr Savchuk [in Ukrainian].
  24. Maifet, Hr. (1929). [Rets.:]. Viktor Domontovych. Divchyna z vedmedykom. Nepravdopodibni istyny. Chervonyi shliakh, 7, 239–241 [in Ukrainian].
  25. Nitsshe, F. (2002). Po toi bik dobra i zla. Litopys [in Ukrainian].
  26. Pavlychko, S. (2002). Filosof kryzy y nestalosti: Petrov-Domontovych-Ber. In Teoriia literatury (pp. 315–335). Osnovy [in Ukrainian].
  27. Petrov, V. (2013a). Mykola Zerov ta Ivan Franko: (Do istoryko-literaturnykh vzajemovidnosyn). In Viktor Petrov, Rozvidky (Vol. 2, pp. 781–799). Tempora [in Ukrainian].
  28. Petrov, V. (2013b). Nash chas yak vin ye. In Viktor Petrov, Rozvidky (Vol. 2, pp. 810–824). Tempora [in Ukrainian].
  29. Petrov, V. (2013c). Vaha i mira sliv (z literaturnoho shchodennyka). In Viktor Petrov, Rozvidky (Vol. 2, pp. 833–836). Tempora [in Ukrainian].
  30. Petrov, V. (2013d). Zasady poetyky (Vid “Ars poetica” Ye. Malaniuka do “Ars poetica” doby rozkladenoho atoma). In Viktor Petrov, Rozvidky (Vol. 2, pp. 894–911). Tempora [in Ukrainian].
  31. Zebald, V. G. (2023). Povitriana viina i literatura. ist publishing [in Ukrainian].
  32. Zerov, M. (1990). Sonety i elehii. Chas [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-17

Номер

№ 4-5 (2024): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА ХІХ–ХХІ СТОЛІТЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Yuliya Karpets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).