Образи гріхів і спокус у богородичних оповіданнях Афанасія Кальнофойського, Іоаникія Галятовського і Димитрія Туптала
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.3-8Ключові слова:
богородичне оповідання, образ, чудо, богопізнання, зло, гріхАнотація
У статті висвітлено головні особливості змалювання образів гріхів і спокус у збірках богородичних оповідань «Тератургима» Афанасія Кальнофойського, «Небо новоє» і «Скарбниця потребная» Іоаникія Галятовського та «Руно орошенноє» Димитрія Туптала. Розглянуто релігійно-філософське потрактування зла бароковими книжниками в контексті канонічної церковної традиції та визначено основні групи образів, якими воно представлене в богородичних текстах. Особливу увагу приділено зображенню гріха як хвороби, знерухомлення, пригноблення, падіння, бруду і втрати цілісності людської природи.Посилання
- Averyntsev, S. (2007). Sofiia-Lohos. Slovnyk (3 ed.). Kyiv: Dukh i litera.
- Bida, K. (1975). Ioanikii Galiatovskyi i yoho «Kliuchъ razumѣniia». Rym: Ukr. katolytsk. un-t im. Sv. Klymenta Papy, Hreko-katolytska Bohoslov. Akad.
- Haliatovskyi, Ioanykii. Nebo Novoie. Kliuch rozuminnia / pidhot. do vyd. I. Chepiha.
- Haliatovskyi, Ioanykii. Skarbnytsia potrebnaia. Kliuch rozuminnia / pidhot. do vyd. I. Chepiha.
- Damaskin, Yoann, prepodobnyi. (1992). Tochnoe izlozhenie pravoslavnoi very. Moskva: Bratstvo Aleksyia. Rostov-na-Donu: Izd-vo «Priazovskii krai».
- Dysa, K. (2008). Uiavlennia tserkovnykh elit pro Dyiavola, demoniv i vidom. Istoriia z vidmamy. Sudy pro chary v ukrainskykh voievodstvakh Rechi pospolytoi XVII–XVIII stolittia. Kyiv: Krytyka.
- Isichenko I. (2005). Asketychna literatura Kyivskoi Rusy. Kharkiv: Akta, 2005. 383 s.
- Le Goff, Zh. (2007). Serednovichna uiava. Lviv: Litopys, 2007.
- Makarov, A. (1994). Svitlo ukrainskoho baroko. Kyiv: Mystetstvo.
- Ohiienko, I. (1913). Lehendarno-apokrificheskii element v “Nebe novom” Ioannykiia Haliatovskaho, yuzhno-russkaho propovednika XVII veka. Kiev: Typ. T. H. Meinandera.
- Ohiienko, I. (1920). «Runo oroshennoie» sv. Dymytriia Rostovskoho. Kamianets na Podilliu: Drukarnia Kamianets-Podilskoho Derzhavnoho Ukrainskoho Universytetu.
- Zhylenko, I. (Ed.). (1998). Pateryk Kyievo-Pecherskyi. Kyiv: Vyd. dim «KM Academia».
- Tuptalo, D. (2009). Runo oroshennoie. Siverianskyi litopys, 1, 30–50.
- Tuptalo, D. (2009). Runo oroshennoie. Siverianskyi litopys, 2–3, 206–226.
- Tuptalo, D. (2009). Runo oroshennoie. Siverianskyi litopys, 4, 151–173.
- Chyzhevskyi, D. (1956). Istoriia ukrainskoi literatury: vid pochatkiv do doby realizmu. New-York: Ukrainska Vilna Akademiia Nauk u SShA.
- Yakovenko, N. (2017). U poshukakh novoho neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Haliatovskoho. Kyiv: Laurus; Krytyka.
- Kalnofoyski, A. (1638). Τερατούργημα, lubo Cuda, które były tak w samym śwętocudotwornym monastyru Piecharskim, iako y obudwu śwętych piecharach. Kiiow.
- Kazhdan, A. (1995). Holy and Unholy Miracle Workers. In H. Maguire (Ed.) Byzantine Magic (pp. 73–83). Washington, D.C.: Dumbarton Oaks.
- Kruk, M. (2016). Grzech, zło i sąd w myśli oraz sztuce bizantyńskiej i ruskiej. In B. Purc-Stępniak. Grzech: obrazy grzechu w sztuce europejskiej od XV do początky XX wieku: eseje i noty (pp. 52–81).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olha Dubyna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).