Топос печери як модель множинного простору в середньовічній літературі (на основі Києво-Печерського патерика)

Автор(и)

  • Tetyana Kalytenko Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.9-13

Ключові слова:

Києво-Печерський патерик, печера, середньовічна література, антична література, множинний простір

Анотація

Середньовічний світогляд бачить всесвіт як двоїсту систему духовного та земного. Така структурна особливість реалізується у літературних текстах за допомогою різних видів топосів. Острів, пустеля, місто, а також печера – всі вони виконують у тексті роль множинних просторів.

Києво-Печерський патерик не лише відобразив світоглядну парадигму XI–XVII ст., а й зберіг художні функції простору печери, що були успадковані від античності й трансформувались з огляду на запити середньовічної ідеології.

Біографія автора

Tetyana Kalytenko, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Аспірантка кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Dante, A. (2013). Bozhestvenna komediia. Kyiv: Ukrvydavpolihrafiia.
  2. Koire, A. (2001). Ot zamnutoho mira k beskonechnoi vselennoi. Moskva: Izdatelstvo “Lohos”.
  3. Losev, A. F. (1994). Primechaniia. Ukazateli. Platon. Sobranie sochynenii. Moskva: Mysl, 1994. V. 3.
  4. Zhylenko, I. (Ed.). (1998). Pateryk Kyievo-Pecherskyi. Kyiv: Vydavnychyi dim «KM Academia».
  5. Peleshenko, N. (2014). “Na poli smyrennomu” Valeriia Shevchuka vs Kyievo-Pecherskyi pateryk: na poli interpretatsiinomu. Prepodobnyi Nestor Pecherskyi v istorii ukrainskoi kultury (pp. 162–177). Kharkiv: Akta. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12657
  6. Polo, M. (2018, May 2). Kniha o raznoobrazii mira. Retrieved from: https://royallib.com/book/polo_marko/kniga_o_raznoobrazii_mira.html.
  7. Poliakova, O. L. (2013). Antichnyi mif o peshchere v kontekste evropeiskoi kulturnoi traditsyi. Zarubezhnaia literatura. Vestnik Nizhehorodskoho universiteta im. N. I. Lobachevskoho, 6 (2), 292–295.
  8. Franko, I. (1981). Pro Varlaama i Yoasafa ta prytchu pro yedynoroha. In I. Franko. Zibrannia tvoriv: u 50 t. T. 30. Literaturno-krytychni pratsi (pp. 541–658). Kyiv: Naukova dumka.
  9. Khaidehher, M. (1993). Uchenie Platona ob istine. In M. Khaidehher. Vremia i bytie. Stat'i i vystupleniia (pp. 345–361). Moskva: Respublika.
  10. Shalahinov, B. (2013). Zarubizhna literatura vid antychnosti do pochatku XIX st.: Istoryko-estetychnyi narys. Kyiv: KM Akademiia.
  11. Shevchuk, V. (1983). Na poli smyrennomu, abo zh Novyi synaksar Kyivskyi, pysanyi hrishnym Semenom-zatvornykom sviatoho Pecherskoho monastyria. Kyiv: Dnipro.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kalytenko, T. (2018). Топос печери як модель множинного простору в середньовічній літературі (на основі Києво-Печерського патерика). Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 1, 9–13. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.9-13

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Літературознавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Tetyana Kalytenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).