Між релятивністю й абсолютом
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.38-43Ключові слова:
Віктор Петров-Домонтович, 1940-ві роки, ідеологія, релятивність, абсолют, моральні цінності, християнство, власний вибір, інтертекстуальністьАнотація
У статті розглянуто один із аспектів надзвичайно широкого інтертекстуального поля прози Віктора Домонтовича. Поняття зради й відступництва письменник інтерпретує у різних контекстах і в різному історичному антуражі. Зокрема в оповіданні «Апостоли» він своєрідно представляє проблему віри й довіри, вводячи у євангельський сюжет ще й тему знання, роздуми про побутування релігії й віри у добу раціоналізму й скептицизму. Страждаючи від роздвоєності й сумнівів, герої цього письменника згодні відповідати за наслідки лише власного вибору. Домонтович демонструє трагічні наслідки ситуації, коли людина бере на себе функції Бога й відповідальність за вдосконалення світу.Посилання
- Domontovych, V. (2000). Apostoly. Kyiv: Helikon.
- Domontovych, V. (2000). Pryborkanyi haidamaka. Kyiv: Krytyka.
- Domontovych, V. (2000). Sviatyi Frantsysk iz Assizi. In V. Domontovych. Divchyna z vedmedykom. Bolotiana Lukroza. Kyiv: Krytyka.
- Petrov, V. (2013). Ekzystentsializm i my. In V. Petrov. Rozvidky: u 3 t. Vol. 2 (pp. 871–883).
- Petrov, V. (2013). Khrystyianstvo, Novyi chas i suchasnist. In V. Petrov. Rozvidky: u 3 t.; t. 3 (pp. 1647–1658). Kyiv: Tempora.
- Shevelov, Yu. (2000). Shostyi u gronі. In V. Domontovych Bez gruntu (pp. 8–38). Kyiv: Helikon.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vira Ageyeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).