Художня література, кіно і пісні в інтертексті роману С. Оксеника «Вбивство п’яної піонерки»: кодифікація ретрочасу
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.66-69Ключові слова:
інтертекст, ретророман, алюзія, цитування, цитаціï, стилізаціяАнотація
У статті розглянуто інтертекстуальне тло в романі Сергія Оксеника «Вбивство п’яноï піонерки». Ідеться про використання художньоï літератури, кіно і пісень як джерела зображення ретрочасу. Виявлено, що система мікротекстів в основному тексті відображає атмосферу 1960-х років.
Проаналізовано цитати, алюзіï, стилізацію як прийоми для художнього конструювання суспільних і моральних проблем того часу. Визначено, що цитування чужих текстів у романі забезпечує своєрідну поліфонічність основного тексту, увиразнює часовий пласт мистецьких пріоритетів і рівня культури персонажів. Використовуючи чужі тексти, автор розраховував на ерудицію і мистецькі уподобання читача, зробив натяки на характери відомих героїв літератури, кіно та естради.
Вказано на те, що завдяки інтертексту у площині постпам’яті активізовано промовисті деталі, відчуття та емоціï, які розвінчують радянський міф і пояснюють проблеми сучасного українського суспільства.
Посилання
- Hanoshenko, Yu. (2015). Arkheolohiia psykhichnoho: ontolohiia chasu v suchasnii ukrainskii prozi. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu “Kyievo-Mohylianska akademiia”]. Seriia: Filolohiia. Literaturoznavstvo, 259, 247, 24–28.
- Oksenyk, S. (2018). Vbyvstvo pianoi pionerky. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva.
- Polishchuk, Ya. (2016). Reaktyvnist literatury. Kyiv: Akademvydav.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ludmyla Danylenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
