DOI: https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.97-103

Національно-культурна ідентичність у щоденникових записах Олександра Довженка

Olha Poliukhovych

Анотація


У статті проаналізовано конструювання національно-культурної ідентичності в щоденникових записах Олександра Довженка. Cтратегія автора засновується на постійному відтворенні фрагментів минулого життя в Україні, чутливості до страждання її народу та каятті за «Україну в огні». Майбутнє співвідноситься з радянською ідеологією, минуле – з національним, і ці дві категорії є паралельними у щоденниках митця. Минуле перетворюється на травматичний спогад, котрий не має шансів на становлення в майбутньому, оскільки він перекривається радянською ідеологією.

Ключові слова


національна ідентичність; ідеологія; пам’ять; каяття; щоденник; Олександр Довженко

Повний текст:

PDF

Посилання


Aheieva, V. (2014). Henii i tsina kompromisu. In V. Aheieva&S. Trymbach (Eds.). Dovzhenko bez hrymu: Lysty, spohady, arkhivni znakhidky (pp. 395–405). Kyiv: Komora.

Aheieva, V. (2014). «Ia» i romantyka: rozputtia Oleksandri Dovzhenka In V. Aheieva&S. Trymbach (Eds.). Dovzhenko bez hrymu: Lysty, spohady, arkhivni znakhidky (pp. 5–39). Kyiv: Komora.

Arendt, Kh. (1996). Istoki totalitarizma. Moskva: TsentrKom.

Bauman, Z.&Donskis, L. (2014). Moralna slipota. Vtrata chutlyvosti u plynnii suchasnosti. Kyiv: Dukh i litera.

Briukner P. (2013). Tyraniia kaiattia. Kyiv: Tempora.

Hibernau, M. (2012). Identychnist natsii. Kyiv: Tempora.

Dovzhenko, O. (2013). Shchodennykovi zapysy, 1939–1956. Kharkiv: Folio.

Donskis, L. (2012). Vlada ta uiava. Studii z pytan polityky ta literatury. Kyiv: Spadshchyna.

Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame D`Ukraine: Ukrainka v konflikti mifolohii (3 ed.).

Krysteva, Yu. (2004). Sami sobi chuzhi. Kyiv: Osnovy.

Lysyi, I. (2013). Natsionalno-kulturna identychnist filosofii: sim nablyzhen do temy. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».

Mamardashvyly, M. (1997). Psikholohicheskaia topolohiia puti (M. Prust “V poyskakh utrachennoho vremeny”). Sankt-Peterburh: Izdatelstvo Russkogo Khristianskogo humanitarnoho instytuta.

Marsel, H. (1999). Homo viator. Kyiv: KM Academia; Pulsary.

Ryker, P. (1995). Povestvovatelnaia identychnost. In Hermenevtyka. Etika. Polytyka. Moskovskiie lektsii i interviiu (pp. 19–37). Moskva: Academia, 1995.

Riker, P. (2005). Ideolohiia ta utopiia. Kyiv: Dukh i litera.

Snaider, T. (2011). Kryvavi zemli: Yevropa pomizh Hitlerom i Stalinym. Kyiv: Hrani-T.

Trymbach, S. Dovzhenko ta vozhdi (Stalin – Khrushchov – Beriia) In V. Aheieva&S. Trymbach (Eds.). Dovzhenko bez hrymu: Lysty, spohady, arkhivni znakhidky (pp. 193–263). Kyiv: Komora.

Trymbach, S. (2007). Oleksandr Dovzhenko: Zahybel bohiv. Identyfikatsiia avtora v natsionalnomu chaso-prostori. Vinnytsia: Hlobus-Pres.

Khvylovyi, M. (1984). Tvory v 5 tomakh. New-York; Baltimor; Toronto: Smoloskyp, 1984. Vol 2.

Foucault, M. (2015). Language, Madness, and Desire: On Literature. Minneapolis: University of Minnesota Press.

Freshwater, H. (2003). Towards a Redefinition of Censorship. In B. Müller (Ed.). Censorship and Cultural Regulations in the Modern Age (pp. 225–245). Amsterdam: Rodopi.

Mitroiu, S. (2014). Narrative Identity and Trauma: Sebald’s Memory Landscape. The European Legacy, 19, 883–900. DOI: 10.1080/10848770.2014.965525.

Petropoulos, J. (2014). Artists Under Hitler, Collaboration and Survival in Nazi Germany. New Haven: Yale University Press.

Žižek, S. (2011). Did Somebody Say Totalitarianism? : 5 Interventions in the (Mis)Use of a Notion. London; New York: Verso.






Copyright (c) 2019 Olha Poliukhovych

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.