До проблеми ідентичності в романі «Фелікс Австрія» Софії Андрухович

Автор(и)

  • Kateryna Tolkovets Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.104-109

Ключові слова:

ідентичність, психологізм, Софія Андрухович, «золотий вік», постколоніалізм

Анотація

У статті проаналізовано, яким чином перебування західної частини України у складі АвстроУгорської імперії вплинуло на самототожність українців. У центрі нашої уваги опинився роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, оскільки він, на нашу думку, на прикладі стосунків Аделі Анґер та Стефи Чорненько добре демонструє справжнє становище українців у складі АвстроУгорської монархії. Стосунки між жінками ми розглядали генералізовано: як відносини між поляками, австрійцями з одного боку та українцями з другого. Важливим для нас було з’ясувати, яку ідентичність має головна героїня українка Стефанія Чорненько. Ми також зважали, хоча і меншою мірою, за браком текстового матеріалу для дослідження, на самототожності інших персонажів роману. У статті йдеться про імпліцитну полеміку тексту Софії Андрухович зі «станіславівським феноменом», відомим ностальгією за часами Монархії: виявлено, що в романі є передапокаліптичні настрої.

Біографія автора

Kateryna Tolkovets, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

випускниця 2018 р. спеціальності «Філологія», освітньо-наукової програми «Теорія, історія літератури та компаративістика» Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Andrukhovych, S. (2014). Feliks Avstriia. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva. Retrieved from: https://unotices.com/book.php?id=144773&page=1.
  2. Veryha, V. (1996). Ukrainski zemli pid Avstriieiu. In V. Veryha Narysy z istorii Ukrainy (kinets XVIII – pochatok XIX st.) (pp. 140–207). Lviv: Svit.
  3. Hrebeniuk, T. (2016). Taiemnytsia yak rushii romannoi dii: “Feliks Avstriia” Sofii Andrukhovych. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 2, 97–101. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_18.
  4. Erykson, E. (2006). Identychnist: yunist ta kryza. Moskva: Flinta.
  5. Kohut, O. (2015). Mifolohichnyi khronotop romanu Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”. Studia methodological, 40, 128–134.
  6. Kosarieva, H. S. (2017). Kontsepty mahii ta karnavalu yak identyfikatsiini arker metaistorii u romani “Feliks Avstriia” Sofii Andrukhovych. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O.Sukhomlynskoho: zbirnyk naukovykh prats. Seriia “Filolohichni nauky”, 2 (20), 110–114.
  7. Levchenko, H. (2016). Marmuliadovyi apokalipsys abo terapiia postmodernom u romani Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Literaturoznavstvo, 1, 145–152. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2016_1_31
  8. Levchenko, H. (2016). Utopichnyi khronotop “shchaslyvoi Avstrii” v suchasnomu ukrainskomu romani (na materiali tvoriv Yu. Vynnychuka, S. Andrukhovych, N. Hurnytskoi). Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser.: Filolohichni nauky, 9, 126–135. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2016_9_19.
  9. Lilik, O. (2015). Filosofska kontseptsiia liubovi v romani Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”: materialy do vyvchennia u VNZ. Mystetska osvita: zmist, tekhnolohii, menedzhment, 10, 72–90.
  10. Melnyk, N. (2017). Pryhotuvannia stravy yak zasib vyrazhennia ambivalentnosti zhinochoi dushi (za romanom Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”). “Komunikatyvnyi dyskurs u polikulturnomu prostori”: materialy mizhnarodnoi mizhdystsyplinarnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Mykolaiv, 6–7 zhovtnia 2017 r.) (pp. 57–58). Mykolaiv.
  11. Said, E. (2007). Kultura y imperialism. Kyiv: Krytyka.
  12. Froid, Z. (1998). Vstup do psykhoanalizu: lektsii zi vstupu do psykhoanalizu z novymy vysnovkamy. Kyiv: Osnovy.

##submission.downloads##

Як цитувати

Tolkovets, K. (2018). До проблеми ідентичності в романі «Фелікс Австрія» Софії Андрухович. Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, 1, 104–109. https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.104-109