До проблеми ідентичності в романі «Фелікс Австрія» Софії Андрухович
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.104-109Ключові слова:
ідентичність, психологізм, Софія Андрухович, «золотий вік», постколоніалізмАнотація
У статті проаналізовано, яким чином перебування західної частини України у складі АвстроУгорської імперії вплинуло на самототожність українців. У центрі нашої уваги опинився роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, оскільки він, на нашу думку, на прикладі стосунків Аделі Анґер та Стефи Чорненько добре демонструє справжнє становище українців у складі АвстроУгорської монархії. Стосунки між жінками ми розглядали генералізовано: як відносини між поляками, австрійцями з одного боку та українцями з другого. Важливим для нас було з’ясувати, яку ідентичність має головна героїня українка Стефанія Чорненько. Ми також зважали, хоча і меншою мірою, за браком текстового матеріалу для дослідження, на самототожності інших персонажів роману. У статті йдеться про імпліцитну полеміку тексту Софії Андрухович зі «станіславівським феноменом», відомим ностальгією за часами Монархії: виявлено, що в романі є передапокаліптичні настрої.Посилання
- Andrukhovych, S. (2014). Feliks Avstriia. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva. Retrieved from: https://unotices.com/book.php?id=144773&page=1.
- Veryha, V. (1996). Ukrainski zemli pid Avstriieiu. In V. Veryha Narysy z istorii Ukrainy (kinets XVIII – pochatok XIX st.) (pp. 140–207). Lviv: Svit.
- Hrebeniuk, T. (2016). Taiemnytsia yak rushii romannoi dii: “Feliks Avstriia” Sofii Andrukhovych. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 2, 97–101. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2016_2_18.
- Erykson, E. (2006). Identychnist: yunist ta kryza. Moskva: Flinta.
- Kohut, O. (2015). Mifolohichnyi khronotop romanu Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”. Studia methodological, 40, 128–134.
- Kosarieva, H. S. (2017). Kontsepty mahii ta karnavalu yak identyfikatsiini arker metaistorii u romani “Feliks Avstriia” Sofii Andrukhovych. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O.Sukhomlynskoho: zbirnyk naukovykh prats. Seriia “Filolohichni nauky”, 2 (20), 110–114.
- Levchenko, H. (2016). Marmuliadovyi apokalipsys abo terapiia postmodernom u romani Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Literaturoznavstvo, 1, 145–152. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufll_2016_1_31
- Levchenko, H. (2016). Utopichnyi khronotop “shchaslyvoi Avstrii” v suchasnomu ukrainskomu romani (na materiali tvoriv Yu. Vynnychuka, S. Andrukhovych, N. Hurnytskoi). Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser.: Filolohichni nauky, 9, 126–135. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2016_9_19.
- Lilik, O. (2015). Filosofska kontseptsiia liubovi v romani Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”: materialy do vyvchennia u VNZ. Mystetska osvita: zmist, tekhnolohii, menedzhment, 10, 72–90.
- Melnyk, N. (2017). Pryhotuvannia stravy yak zasib vyrazhennia ambivalentnosti zhinochoi dushi (za romanom Sofii Andrukhovych “Feliks Avstriia”). “Komunikatyvnyi dyskurs u polikulturnomu prostori”: materialy mizhnarodnoi mizhdystsyplinarnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Mykolaiv, 6–7 zhovtnia 2017 r.) (pp. 57–58). Mykolaiv.
- Said, E. (2007). Kultura y imperialism. Kyiv: Krytyka.
- Froid, Z. (1998). Vstup do psykhoanalizu: lektsii zi vstupu do psykhoanalizu z novymy vysnovkamy. Kyiv: Osnovy.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Kateryna Tolkovets
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).