Символіка образу пса у прозі Сергія Жадана
DOI:
https://doi.org/10.18523/2618-0537.2018.110-113Ключові слова:
Сергій Жадан, символ, пес, смерть, вовк, амбівалентністьАнотація
У статті розглянуто символ пса у прозі Сергія Жадана через зв’язок зі слов’янською міфологією. У творчості письменника ця символіка пов’язана з урбаністичними мотивами та неприкаяністю Жаданових персонажів. Найяскравіше символіка образу пса розкривається в останньому романі Жадана «Інтернат», де демонічні пси асоціюються зі смертю. Якщо звернутись до народних уявлень, то можна простежити, що собака завжди була амбівалентним символом, у якому поєднувалось добродійне й демонічне начала. Таку неоднозначність ми й бачимо у Жадана. Можна також провести паралель із символікою вовка, яка дуже тісно пов’язана з символікою собаки, – у фольклорі вовк знаменує щось чуже і потойбічне. Це підкреслює важливість концепту «свого/чужого» в письмі Сергія Жадана.Посилання
- Belova, O. (1999). Slavianskii bestiarii. Slovar nazvanii i simvoliki. Moskva: Indrik.
- Hura, A. (1997). Simvolika zhivotnykh v slavianskoi narodnoi traditsii. Moskva: Indrik.
- Zhadan, S. (2018, Avril 16). Vony b maly tebe nazyvaty sestroiu… Facebook. URL: https://www.facebook.com/serhiy.zhadan/posts/1233005576747708
- Zhadan, S. (2015). Voroshylovhrad; Bihty, ne zupyniaiuchys. Kharkiv: Folio.
- Zhadan, S. (2017). Internat. Chernivtsi: Meridian Czernowitz.
- Zhadan, S. (2016). Mesopotamiia. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia.
- Moroz, A. (2000). Volk v yuzhnoslavianskoi narodnoi kulture : Chelovecheskoe i demonycheskoe. In L. Sofronova&L. Titova (Eds.). Mif v kulture: chelovek – ne-chelovek (pp. 78–86). Moskva: Indrik.
- N. Tolstoj (Ed.). (2012). Slavianskiie drevnosti: etnolingvisticheskii slovar: v 5 tomakh. V. 5: S (Skazka) – Ya (Iashcheritsa). Moskva: Mezhdunarodnyie otnosheniia.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Snizhana Umanets
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).